Четвер
16.08.2018
11:48
Пошук
Вхід на сайт
Календар
«  Серпень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаємо на нашому сайті!

Профілактика та протидія насильству, булінгу, дискримінації в учнівському середовищі

Відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р, навчальний заклад має впроваджувати демократичну культуру через вироблення відповідних процедур для захисту прав дитини і формування демократичних цінностей: захищати права дитини, стати місцем, безпечним для дитини, і йдеться не лише про фізичну безпеку, а й про атмосферу довіри і взаємоповаги, де немає насильства та дискримінації.

За даними дослідження ЮНІСЕФ, проведеного в лютому 2017 року в усій Україні, 67 % дітей стикалися з випадками булінгу та 24% українських школярів піддавались булінгу. За наслідками війни та окупації територій маємо велику кількість внутрішньо переміщених сімей, а також дітей із посттравматичним синдромом. Сором’язливі та закриті до спілкування діти із сімей переселенців стають жертвами булінгу в 2 рази частіше за інших, тому що вони вимушені навчатись у малознайомих місцях, заводити друзів та інтегруватися заново у нове шкільне середовище, а тому потреба поширення взаємоповаги та позитивного ставлення один до одного серед дітей є дуже важливою.

 

Булінг визначають як тривале фізичне чи психічне насильство з боку індивіда або групи у відношенні індивіда, який не здатний захистити себе в даній ситуації.
Булінг включає чотири головні компоненти: це агресивна і негативна поведінка; здійснюється регулярно; відбувається у відносинах, учасники яких мають неоднакову владу; ця поведінка є навмисною.

Шкільний булінг можна розділити на дві основні форми:
1. Фізичний шкільний булінг – умисні поштовхи, удари, стусани, побої нанесення інших тілесних ушкоджень, дії сексуального характеру
.
2. Психологічний шкільний булінг – насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно формується емоційна невпевненість. До цієї форми можна віднести: вербальний булінг (образливе ім'я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, поширення образливих чуток і т.д.); образливі жести або дії; залякування; ізоляція (жертва навмисне ізолюється, виганяється або ігнорується частиною учнів або всім класом); вимагання (грошей, їжі, інших речей, примус що-небудь вкрасти); пошкодження та інші дії з майном (крадіжка, грабіж); шкільний кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв (пересилання неоднозначних зображень і фотографій, поширення чуток та ін.)

Булінг - в основному латентний для оточуючих процес, але діти, які зазнали цькувань, отримують психологічну травму різного ступеня тяжкості, що призводить до тяжких наслідків. Безсумнівно, психологічної допомоги потребують як ініціатори, так і жертви булінгу.

Норвезький психолог Дан Ольвеус наступним чином визначає типові риси учнів, схильних ставати жертвами булінгу: чутливість, замкнутість і сором’язливість, висока тривожність, невпевненість в собі, низька самооцінка, схильність до депресії; відсутність близьких друзів, успішніше спілкуються з дорослими, ніж з однолітками; фізично слабші від своїх ровесників. Ці особливості дітей є частковою причиною, а частково – наслідком булінгу.

Разом з тим існує й інша, чисельно менша, категорія жертв булінгу, так звані провокативні жертви або бул-жертви. Часто це діти, які відчувають труднощі в навчанні, письмі та читанні та/або страждають розладами уваги та підвищеною збудливістю. Хоча ці діти по природі не агресивні, їх поведінка часто викликає роздратування у багатьох однокласників, дорослі їх теж не люблять, що робить їх легкою здобиччю і жертвами булінгу і сприяє закріпленню соціально невигідних психологічних рис і стилю поведінки. При цьому вони часто не зустрічають підтримки, оскільки діти, які частіше за інших стають жертвами булінгу, відрізняються соціальною відчуженістю, схильністю ухилятися від конфліктів, або, навпаки, підвищеною агресивністю.

Діти, що стали жертвами булінгу, проявляють наступні особливості поведінки: прикидаються хворими, щоб уникнути відвідування школи; бояться одні йти до школи і зі школи, просять проводити їх на уроки, спізнюються; поведінка і звички змінюються; явні симптоми страху, що полягають у порушеннях сну і апетиту, нічному крику, відлюдкуватості і скритності; виявлення рваного верхнього одягу або пошкоджених речей; часті прохання дати грошей, злодійство; зниження якості навчання, втрата інтересу до улюблених занять; постійні синці та інші травми; мовчазливість, небажання розмовляти; як прояв крайнього ступеню: суїцид.

З метою навчання дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальним компетентностям), які сприяють соціальній злагодженості, полегшенню адаптації до нових життєвих обставин, відновленню психологічної рівноваги, розбудові здорових стосунків Міністерство рекомендувало (лист від 28.12.2017 № 1/9-981) використовувати в навчально-виховному процесі навчально-методичний посібник «Розбудова миру, профілактика і вирішення конфлікту з використанням медіації: соціально-педагогічний аспект» та спецкурс курсів підвищення фахової кваліфікації педагогічних працівників «Базові навички медіатора в навчальному закладі. Забезпечення участі жінок і дітей у вирішенні конфліктів та миробудуванні» (схвалено для використання Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді МОН пр. № 3 від 04.10.2016). Електронна версія зазначених матеріалів знаходиться за посиланням:

http://www.la-strada.org.ua/ucp_mod_library_showcategory_65